Продовжимо, Бог не ослаб, ослабли ми

[TataPetrenko]

Продовжимо, Бог не ослаб, ослабли ми


Ой, ви знаєте, як там погано, а там взагалі погане, ой, останнім часом...
Відразу ж запитаю таких віруючих, з вуст яких, як з рогу достатку сиплеться: все-все світовий порядок, жах, ось прийшов і нам все, кінець,
де в Писанні сказано нам, щоб ми цим взагалі б так займалися?


Нам дано Велике Доручення:"Ідіть і навчіть всі народи, навчаючи їх дотримуватися ВСЕ, що Я повелів вам". (Матвія, 28). При цьому Господь адже говорить, що вчити не шматочках якимось з Писання, улюбленим, а все. Якщо вертіти головою в світі і слухати страшилки, то вже все не навчиш дотримуватися. І при цьому Господь в кінці як би вірша уточнює, що Я з вами. Часто це випадає. А саме той факт, що Він повинен бути у всьому з нами і є гарантія успіху.


Ось так і повинно бути, попереду ставиться кінь, а за нею віз, не віз попереду коня. Та й в Писанні адже про таке сказано , щоб ми, віруючі, були "головою, а не хвостом".
Але нас все частіше норовлять зробити хвостом за найбільшими мовляв просто діями тих, кого можна назвати взагалі нелюдами. Тим більше, що такі сьогодні відкрито говорять не про все , звичайно, але багато про що в своїх планах. Нікого не боячись і нікого не соромлячись, оскільки вже такої реальної сили, яка б встала на їхньому шляху, поки не побачили.

Не побачили її тим більше в системі релігійної, в якій сьогодні християнство (не всі, але і нерідко) виявилося. Ми звикли говорити, що ось Лютер та допоміг звільнитися від вразив християнство відступу від Писання. Але час приніс нові відступи, диявол не дрімав всі ці роки і вніс багато брехні і сьогодні хіба можна вважати, що ось після Лютера та вже християнство не може відступити? Може, тому й сказано, щоб"не спав і молилися". І сьогодні є просто мерзенні вже відступу. І багато хто почав говорити про те, що тоді були індульгенції, а сьогодні модно говорити: всі ми грішні, та хто без гріха мовляв, а викриття в церквах взагалі стало атавізмом, яке чомусь взагалі відмерло

[TataPetrenko]

А без викриття як рятуватися? І з виправданням гріхів-які можуть бути перемоги над дияволом і пробудження?


Але Бог не помер. Це тільки справа часу, коли багато віруючих можуть прокинутися, зрозуміти своє призначення: йти тільки за Господом, "Я в Тобі , Ти в Мені, вони в нас, нехай будуть єдине".
"Не завжди буде морок там, де тепер він огустел".


Але багато хто ж погодяться з тим, що наївшись похмурого до переповнення, потім так радісно впустити в себе, нарешті, світло. Ну а тих,хто так і полюбив : все погано, все-все вже, кінець мовляв всьому , тих залишити, як і Бог каже: "Прив'язався до ідолів Єфрем, залиш його".
Нехай сидять у темряві, люблячи його і цілують його плоди, поки і їм не набридне.
Так важко, та знахабніла сила нелюдей. Але Бог не помер адже? Ослабнути можемо ми, знікнути, опустити руки. Бог же наш сильний на розтрощення будь-якої твердині. Були б вірні йому в кожну годину, в кожен день в будь-якому їм задуманому справі.

Так, сьогодні багато хто заплутався в мережах релігійної системи, яка виганяє Дух Святий. Але, як сказав один віруючий: а чому замість того, щоб так вигнати Духа Святого, зі своєї громади та вигнати тих, хто Иого вигнав?
Так, повернути б свої "духовні мечі" та проти таких: йдіть, йдіть , куди вибрали. А ми вибираємо, як Ісус Навин:"а я і дім мій будемо служити Господу". А не системі релігійної. Та я поки один такий, Та нас поки двоє таких. Але "від малого станеться Тисяча і від найслабшого великий народ І Я Господь прискорю це свого часу".


Багато моляться і моляться за своїх лідерів і благословляють їх, є вже хто і помер, а лідери і не подумали змінюватися, щоб стати "чистими придатними судинами на всяке добру справу". Їм подобається система релігійна, влада у них Необмежена, люди залякані, що без них вони пропадуть.
Навіщо їм змінюватися? Є ті, хто покірно з ними йде, гроші на утримання регулярно вносить.
А страхи тим більше живлять релігійну систему і допомагають їй: люди тиснуться до неї, марно шукаючи там порятунок.Бог не ослаб. Ослабли ми.