На перших порах називали Богослов'ям лише Святе Письмо

"... вчителі Церкви на перших порах називали Богослов'ям лише Святе Письмо, оскільки воно-слово про Бога і від Бога: Старий Завіт-Богослов'ям старим, Новий Завіт-новим Богослов'ям, а всіх
письменників того й іншого Завіту, апостолів і пророків – богословами. Потім словом Богослов'я стали називати, крім Святого Письма, і всяке вчення про християнські істини, і в цьому значенні воно іноді вживалося в додатку до вчення про Бога і Богошанування; іноді-в додатку до вчення про Пресвяту Трійцю; іноді, ще тісніше, в додатку до вчення власне про Бога слові, і вже в 12-му столітті
під Богослов'ям стали мати на увазі систематичне виклад всіх християнських істин про Бога і богопочитання."


У більшості країн світу Богослов'я визнають наукою з давніх пір і викладають у всіх великих університетах, і в розвинених західних країнах університети починалися як теологічні школи. Наприклад теологічний факультет Оксфорда-найстаріший в цьому навчальному закладі.

Зі зрозумілих причин, в країнах колишнього СРСР, і зокрема в Росії - визнали наукою відносно недавно. Наукова спеціальність» теологія " з'явилася в Росії істотно пізніше інших країн – в 2015 році, а перший захист кандидатської дисертації з теології відбулася тільки 1 червня 2017 го.


Сучасне Богослов'я вивчає:


- Основне Богослов'я (апологетика);
- Богослов'я догматичне (або систематичне Богослов'я), що займається розкриттям Богооткровенности і абсолютної істинності християнських догматів;
- Богослов'я моральне, що розкриває істота моральних принципів християнства і необхідність дотримання їх з метою особистого порятунку;
- Богослов'я Пастирське, що розкриває різні аспекти практичної діяльності священнослужителів;
- Літургіка-теорія богослужіння;
- Гомілетика-розділ Богослов'я, що розглядає питання теорії і практики проповідницької діяльності;
- Патрологія та Патристика;
- Церковне право;
- Аскетика;
- Церковна історія.

З повагою до вас!