На перших порах називали Богослов'ям лише Святе Письмо
"... вчителі Церкви на перших порах називали Богослов'ям лише Святе Письмо, оскільки воно-слово про Бога і від Бога: Старий Завіт-Богослов'ям старим, Новий Завіт-новим Богослов'ям, а всіх
письменників того й іншого Завіту, апостолів і пророків – богословами. Потім словом Богослов'я стали називати, крім Святого Письма, і всяке вчення про християнські істини, і в цьому значенні воно іноді вживалося в додатку до вчення про Бога і Богошанування; іноді-в додатку до вчення про Пресвяту Трійцю; іноді, ще тісніше, в додатку до вчення власне про Бога слові, і вже в 12-му столітті
під Богослов'ям стали мати на увазі систематичне виклад всіх християнських істин про Бога і богопочитання."
У більшості країн світу Богослов'я визнають наукою з давніх пір і викладають у всіх великих університетах, і в розвинених західних країнах університети починалися як теологічні школи. Наприклад теологічний факультет Оксфорда-найстаріший в цьому навчальному закладі.
Сучасна наука звертається до теології
На кінець XIX і XX століття випало інтенсивний технологічний розвиток цивілізацій, де домінуючим став підхід Ньютона і Декарта (ньютоно-картезіанська парадигма). Але на самому піку техногенного прогресу думка про всесилля інтелектуального способу пізнання стало звучати рідше. Людина все більше став розуміти обмеженість своїх знань про світ без опор теології і філософії, вважають дослідники.
Однією з важливих передумов роз'єднання духовного і емпіричного способів пізнання стала атеїстична епоха і колосальна кількість нових технологічних можливостей. При цьому, коли людство почало з їх допомогою вивчати питання зародження Всесвіту, свідомості, роботи людського мозку – виявилася крайня недостатність наявних знань. При цій обмеженості подальші експерименти з потенційно небезпечними для всього людства розробками стали насторожувати, вважають дослідники
На нашому форемі є тема: вчені-віруючі в Господа