Дружба, як її розглядають богослови?

Дружба, як її розглядають богослови? Згадаймо про те, що Господь любить всіх людей на землі і кожному бажає порятунку, так як же тоді нам відвертатися від людей, якщо вони не поділяють нашої віри? Звичайно ж, насильно милий не будеш, і якщо з тією чи іншою людиною відносини не складаються, то не варто нав'язувати своє суспільство. Однак же, якщо той же друг-атеїст або мусульманин доброзичливо налаштований, то навіщо його відштовхувати? Потрібно залишатися твердим у своїй вірі, але не варто її активно нав'язувати, особливо проти волі людини.


А ми примудряємося навіть з родичами розривати стосунки, якщо вони не хочуть воцерковлятися за нашим прикладом! "Ми говоримо:»так вони в Бога не вірують, у мене немає з ними нічого спільного". Тим більше ми повинні піклуватися про них, щоб прикладом своєї любові, прикладом добрих, доброзичливих відносин до них порушити їх інтерес до християнства. Ми ж, навпаки, наїжачується на них, відгороджуємося від них, біжимо від них, як від прокажених".( Іоанн Крестьянкін)

Революція чи, війна, гоніння або інші катаклізми, заповіт Отця Алексія був один: робити свою справу, виконуючи заповіді про любов до Бога і ближнього.(Російський святитель, дата смерті 1923 р.)
Алексій Мечев говорив так: "оточуючі люди – ось де ви повинні працювати. Це ваша земля, ваша нива, ваша ділянка, посланий нам від Господа для обробітку. До душі ближнього треба підходити тихо, обережно, як до якого-небудь ніжного, розпускається квітці. Потрібно ближнього заспокоїти, його берегти від всяких неприємностей, жити його життям, забути себе зовсім. Все для нього. В голові повинна бути одна думка, як би його не потривожити, як би його не образити, як би його втішити..."

Дружіть з ближніми, головне-залишайтеся тверді у своїй вірі і, зростаючи духовно у Христі, несіть світло Божий ближнім через доброту, радість, любов, милосердя, терпіння і дружню участь!(Священик Є. Підвисоцький)