Дружба, як її розглядають богослови?

[TataPetrenko]

Дружба, як її розглядають богослови? Згадаймо про те, що Господь любить всіх людей на землі і кожному бажає порятунку, так як же тоді нам відвертатися від людей, якщо вони не поділяють нашої віри? Звичайно ж, насильно милий не будеш, і якщо з тією чи іншою людиною відносини не складаються, то не варто нав'язувати своє суспільство. Однак же, якщо той же друг-атеїст або мусульманин доброзичливо налаштований, то навіщо його відштовхувати? Потрібно залишатися твердим у своїй вірі, але не варто її активно нав'язувати, особливо проти волі людини.


А ми примудряємося навіть з родичами розривати стосунки, якщо вони не хочуть воцерковлятися за нашим прикладом! "Ми говоримо:»так вони в Бога не вірують, у мене немає з ними нічого спільного". Тим більше ми повинні піклуватися про них, щоб прикладом своєї любові, прикладом добрих, доброзичливих відносин до них порушити їх інтерес до християнства. Ми ж, навпаки, наїжачується на них, відгороджуємося від них, біжимо від них, як від прокажених".( Іоанн Крестьянкін)

[TataPetrenko]

Революція чи, війна, гоніння або інші катаклізми, заповіт Отця Алексія був один: робити свою справу, виконуючи заповіді про любов до Бога і ближнього.(Російський святитель, дата смерті 1923 р.)
Алексій Мечев говорив так: "оточуючі люди – ось де ви повинні працювати. Це ваша земля, ваша нива, ваша ділянка, посланий нам від Господа для обробітку. До душі ближнього треба підходити тихо, обережно, як до якого-небудь ніжного, розпускається квітці. Потрібно ближнього заспокоїти, його берегти від всяких неприємностей, жити його життям, забути себе зовсім. Все для нього. В голові повинна бути одна думка, як би його не потривожити, як би його не образити, як би його втішити..."

[TataPetrenko]

Дружіть з ближніми, головне-залишайтеся тверді у своїй вірі і, зростаючи духовно у Христі, несіть світло Божий ближнім через доброту, радість, любов, милосердя, терпіння і дружню участь!(Священик Є. Підвисоцький)

[TataPetrenko]

Всі ми різні ...
І сенс життя в тому, щоб не зламати один одного, а доповнити

[Vardan]

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих.
І весільна кімната гістьми переповнилась. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?
Той же мовчав.
Тоді цар сказав своїм слугам: Зв́яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів…
Бо багато покликаних, та вибраних мало.
Евангелие от Матфея, 22 глава

Все мы, разные люди разных национальностей - приглашены на этот пир.
Но надо постараться не потерять это приглашение.